Історія громади | «Дім Євангелія»

Історія громади

Львів в міжвоєнні часи був третім за значимістю містом Польщі і на той час визнаний за столицю Галичини. Населення – польсько-українське.

Значну роль у заснуванні баптистської громади Львова відіграв Іван Петраш. Уже в 1908 році він в районі Катовіц був місіонером серед поляків. На межі 1920-1921 р. він прибув у Львів. Перед цим до Львова з Америки  повернулась Юлія Савич, яка уже була баптисткою. У її квартирі за адресою вул. Колійова, 44 (Болонна) розпочались зібрання. До них приєднався Іван Гелевич, який увірував у 1917р. в Радехівському районі, а також сестра Г. Яцишина.

В 1922р. уже було 5 охрещених членів і серед них майбутня місіонерка для жінок Юзефа Чернецька. Зібрання стали велелюдними і квартира Ю.Савич виявилася тісною. Тому було знайдене нове приміщення: 2-ох кімнатна квартира по вул. Львівські Діти, 26 (Тургенєва). В цьому приміщенні було 50 сидячих місць. Брати Іван Петраш та Іван Гілевич служили не тільки у Львові, а й в околицях. В цьому ж 1922 році, відбулось перше водне хрещення по вірі, яке здійснив брат Іван Петраш в Грибовичах.

В 1931р. Слов’янський комітет звернувсь до благословенного служителя М.Лютого, який на той час працював на Івано-Франківщині, де заснував  цілий ряд церков. Він розпочав активну працю, як серед українців, так і серед поляків. Церква почала рости кількісно і духовно, кожен рік відбувалися хрещення і у 1933р. церква налічувала вже 200 членів. В 1934р. відбулось рукопокладення на дияконське служіння братів А. Широго і Мартиняка – це було перше рукопокладення у Львівській церкві.

В 1934р. М. Лютого знову направляють працювати на Івано-Франківщину. Пресвітером в українську церкву було запрошено брата Левка Жабко-Потаповича. Саме тоді було знайдено нове приміщення для церкви по вул. Краківській.

У 1937р. хрещення приймають 27 душ з обох громад. Це викликало переслідування з боку католиків, багатьох побили. Але не дивлячись на це, під час чергового зібрання, коли приймали нових членів покаялось 100 осіб. Праця пресвітера Л. Жабко – Потаповича принесла особливий успіх у Львові та околицях. Він був пресвітером до 1939 року.

Напередодні II-ї світової війни і у воєнні часи пресвітерами церкви були: А.Ширий, Ю.Гавришкевич, М.Киселик. Війна була великим випробуванням для віруючих, але Бог зберіг Своїх дітей дивним чином. У 1944 р. проходить об’єднання Баптистів, Євангельських Християн, Християн віри Євангельської, зросла кількість членів і служителів, змінився їх національний склад. До 1950 року пресвітером церкви був А.Ширий.

В 1950р. у Львів із Запоріжжя приїжджає Г.Воєвода, якого обирають пресвітером. Він ніс служіння до 1959 р. в досить важких умовах атеїзму і безбожництва. В часи війни богослужіння проходили за адресою: вул. Краківська. З 1946 року по 1951 рік Зібрання проходили за адресою: вул. Радянська. З 1951р. богослужіння переносять у район Левандівки, де воно відбувалося до 1961р. по вул. Широкій.

У цей час особливо зросла боротьба з релігією. Вона не обминула і нашу церкву, і мотивуючи  тим, що церква не може бути поруч зі школою, Дім Молитви було відібрано, а церкві запропоновано перейти у Дім Молитви громади адвентистів, яке було малим і тісним для великої баптистської спільноти. Оскільки альтернативи не запропонували, церква змушена була погодитись на це. Адвентистів попередили, якщо вони не приймуть баптистів, у них заберуть Дім Молитви.

У цей важкий час з 1959 року пресвітером церкви стає І.Ф. Корсунь. Він, як Божий служитель, у той важкий час зумів проводити навчання проповідників і, що було особливо важливим, проводив заняття з молоддю, називаючи це підготовкою до хрещення. На цих заняттях багато молодих людей навернулось до Господа і прийняли святе водне хрещення.  Йому довелось витримати весь комуністично- атеїстичний напад на церкву. Особливим було хрещення у 1972 році, коли у с. Наварія велика група молоді вступала у завіт з Господом. Атеїстична влада лютувала, для розгону хрещення був посланий цілий загін спецпрацівників. Та Бог допоміг провести хрещення. Після цього декого з братів та сестер заарештували, а окремих побили. Та це була велика перемога, яка заохотила церкву до ще ревнішої праці.

Cлужіння  І.Ф. Корсуня продовжувалось до 1975 р. У період до 1990р. служіння очолювали брати Євген Капесь, Василь Гутовський та Степан Пиріг.

У 1990р. Церква провела вибори нового пресвітера, ним став брат Володимир Матвіїв. Це був особливий час, який приніс з собою нові можливості для віруючих людей. Церква почала шукати перспективи отримання під Дім Молитви колишньої лютеранської кірхи по вул. Зелена 11б.

Цей процес почався в 1985р. і був закінчений в 1990р. Особливу участь у ньому приймали пресвітер, брат В. Матвіїв і брат М. Соколовський. Це була важка праця, яка вимагала великих затрат. Бог подарував людей, які внесли перші пожертви – це сім’ї Мороз і Алтухов. Необхідно згадати таких жертводавців як: Об’єднання Східної Канади – брат Іваськів і німецькі церкви міста Бремен, були  й інші – всіх їх знає Господь. Дім був посвячений 27 червня 1997 року за участю Заступника Голови ВСО ЄХБ брата В. Матвіїва.

В 1992 році брат В.Матвіїв передав служіння своєму заступникові – брату Ігору Гордійчуку, якого вибрала на це служіння церква. Після переходу церкви в нове приміщення з’явились нові напрямки праці й одразу виникла потреба збудувати Недільну школу і приміщення для адміністрації. Для цього в 1998р. на членському зібрані було вибрано другого пресвітера церкви брата Ковалика Павла, який був рукопокладений в 1999р., і якому було доручено займатись будівництвом Недільної школи.

На даний час церква проходить стадію реорганізації служіння, чимало напрямків потребують нового осмислення, нового бачення. Є потреба в лідерах, які б очолили напрямки багатьох служінь, тому перед обраними наприкінці 2008 р. братами-пресвітерами Ярославом Назаркевичем та Василем Берлінцем стоїть дуже обширне поле праці.

Щоб нам не покладати надії на себе, але на Бога… і на Нього і покладаємось… як допоможете разом і ви молитвою за нас 2 Кор 1.9-11

 

Львівська церква євангельських християн-баптистів