Церква – живий організм. У ньому диякони – це, можна сказати, чутливий нерв, який реагує на життєві потреби усіх членів церкви.
Тому диякони – брати, яких нагледіла церква, і які наділені Богом особливим даром – помічати потребу
і біду інших людей і вміти організувати вчасну допомогу. Це люди служіння, яке потребує великого милосердного серця,
повні віри та мудрості від Бога.
Диякони відвідують хворих та звершують з ними заповідь Вечері Господньої,
турбуються про підготовку та організацію різних служінь, дбають про допомогу вдовам та сиротам.