19 жовтня відбулася особлива подія у житті Церкви – рукопокладення на дияконське служіння брата Володимира Шарана. Беручи за приклад те, як вирішувалися щоденні потреби членів церкви за часів апостолів, Церква у м.Львові вигляділа з-поміж себе брата «доброї слави, повного Духа Святого та мудрості» і поставила на служіння любові і милосердя. Як виконувати це служіння показав ще Ісус Христос, коли на таємній вечері став слугою-дияконом для своїх учнів. Пресвітер Ярослав Назаркевич звернувся зі словом настанови до брата Володимира і його дружини Ольги. Бо хто, як не дружина стане першою помічницею і підтримкою у цьому важливому служінні.

Пресвітер звернув увагу на обов`язки, які лягають на брата диякона, а це чималий список:

  • служіння вдовам і сиротам у їх потребах;
  • організація різних церковних заходів;
  • служіння при столі Вечері Господньої;;
  • відвідування хворих;
  • служіння словом мудрості і підтримки тим, хто близький до переходу у вічність;
  • мудре розприділення церковних коштів між різними ділянками служінь.

Служіння диякона вимагає жертвувати своїм часом, планами. А на церкві, яка обрала служителя, лежить не менша відповідальність у тому, щоб берегти, слухати, всіляко підтримувати, любити і молитися за своїх служителів і їхніх дітей.

Молитву з рукопокладенням звершили пресвітер Ярослав Назаркевич та брат Михайло Наконечний, який являється директором центру «Відродження» в Україні. А церква щиро вітала свого служителя, молилася і обіцяла підтримувати у цьому благородному служінні.

Коментарі