«Частки припали для мене в хороших місцях,
і гарна для мене спадщина моя!»
Пс.15:6

27 квітня теплого весняного вечора наші сестри-вдовиці зібралися, щоб провести приємний час у спілкуванні один з одним і єднанні навколо Слова Божого. Вдовиці… Нелегка доля, але особливий статус в очах Божих. «Я- Бог сиріт і вдів», – говорить Господь. І це найбільше підбадьорення і підтримка у щоденних клопотах.

Пастор Ярослав Іванович запропонував звернути свої погляди на місце з Святого Писання, яке записане у пророка Ісаї 43:1-3. Так, Господь знає ім`я кожної вдовиці, і Він є поряд, коли розливаються ріки життєвих негараздів, чи бушує вогонь випробовувань і спокус. Це є обітниця Того, Хто сказав: «Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель!»

І з`явилося у серцях сестер велике бажання поділитися свідченнями про свою зустріч з Спасителем, про щоденну турботу Божу у житті. Найстарша з присутніх вдовиць сестра Марія Петрівна Сокульська висловила думку, що навіть у найважчі і, здавалося, безнадійні моменти життєвих доріг присутність Божої любові давала сили не здаватися, встояти, перемагати і йти далі. А сестра Гнідець Ольга Михайлівна поділилася про шлях до Спасителя свого тата, який , бувши полоненим під час першої світової війни і отримавши наказ командирів закидати камінням будинок віруючої сім`ї, був сильно вражений дивною поведінкою господаря дому, що не тільки не кричав і не злословив нападників, але з любов`ю запросив їх до хати і пригостив. Ще одна дивна річ впала в око – в хаті не було ікон. Так поведінка цієї віруючої людини вплинула на тата нашої сестри, що він згодом приєднався до віруючих у селі Гійче і визнав Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем.

Ще багато сестер ділилися свідченнями, славили Бога загальним співом і серцями приєднувалися до сольних виконавців.

Швидко плинув час, але так не хотілося розходитися, бо добре бути дітям Божим разом у єднанні. Щоб далі спілкуватися, підтримувати одна одну, кожна сестра отримала карточку з ім`ям і телефоном іншої сестри з пропозицією зателефонувати, запросити в гості, а, можливо, і ближче познайомитися. І, звичайно ж, з нетерпінням очікувати наступної зустрічі.

Коментарі