Архів категорії: Без категорії

Пам`яті пастора Ігора Борисовича ГОРДЕЙЧУКА

23 серпня 2020 року відійшов у вічні небесні оселі пастор Львівської Центральної церкви  Гордейчук Ігор Борисович.

Народився 19 листопада 1952 року у сім`ї віруючих батьків – Бориса та Раїси Гордейчук, які перебували у той час на засланні за віру у сибірському місті Хабарівськ. Батьки прищепили своїм дітям щиру нелицемірну віру у Всемогутнього Бога. Ще з юних років Ігор Борисович прийняв серцем спасаючу звістку про любов Господню і відтоді розпочався його багаторічний шлях слідування за своїм особистим Спасителем Ісусом Христом. Він любив Господа усім своїм серцем, душею та розумінням і це відображалося у його житті.  

У 1973 Господь подарував брату Ігорю чудову дружину Катерину. Разом вони виховали трьох дітей – сина Віталія, доньок Тетяну і Альону та щиро раділи шістьом онукам.

У гостинному домі Ігоря та Катерини впродовж багатьох років проходили зустрічі з вивчення Слова Божого та молитви. Багато стомлених гріхом душ знайшли розраду та спасіння в Ісусі Христі саме на тій домашній групі у простій теплій атмосфері сприйняття та любові сім`ї Гордейчук.

Своє життя Ігор Борисович будував виключно на Слові Божому, яке любив, вивчав, і яке для нього стало джерелом сили та натхнення у непростих життєвих ситуаціях. Найбільшою спрагою його життя була, знову ж таки, спрага по Слову Божому, яким він з великим бажанням і любов`ю ділився з людьми і в якому побачив заклик Господа до служіння в Його церкві.

Навчався у духовній семінарії і був рукопокладений на дияконське служіння у Львівській церкві, яке виконував впродовж 10 років.

У 1992 році відкликнувся на поклик Господній пасти Його церкву і був рукопокладений на пресвітерське служіння у рідній Львівській церкві.  Впродовж 17 років Ігор Борисович був добрим пастирем, чуйним наставником, щирим другом. З великим трепетом відносився до пресвітерських обов`язків, дбав про мир у церкві та про здорову духовну їжу для неї.

У серцях багатьох Ігор Борисович залишився чоловіком великого доброго серця, у якого завжди був час, щоб вислухати, разом помолитися, порадити та заспокоїти.  

До зустрічі, дорогий пасторе, у радості Небесного Отця!

Які у вас виникають асоціації з хрещенням Київської Русі?

Роздумуючи над цим більше ніж одну хвилину, розумієш, що князь Володимир був одним із найсміливіших правителів в історії. Не кожен насмілиться взяти відповідальність за таке доленосне рішення, яке в результаті змінить історію України.
Ще до хрещення народ жив непогано, по нашим міркам. Вони вміли вести бізнес, робити зброю, писали пісні, грали на інструментах. Асортимент міцних напоїв зводився до вина та квасу. Та у цього всього була і друга сторона медалі. Ворожіння та магічні ритуали для людей були тоді такою ж буденністю, як для нас сходити в магазин. Люди не шукати Бога, для них було простіше вірити в домового та носити амулети на щастя.
Почнемо з очевидного: ніхто не отримував запрошення прийняти хрещення, і це все проводилось явно не під щирі посмішки. Все було, мабуть, примусово, якщо навіть не сумніше. Тогочасні українці були заядлими язичниками, і ось такі розпорядження князя стали для людей потрясінням. Все, в що вірили їхні предки, було знищено, натомість прийшло нове віросповідання, побудували нові храми, запровадили нові звичаї.
Через такі різкі зміни, звичаї язичницькі та християнські перемішались, залишаючи по собі неоднозначні речі. 12 страв, дідух в кутку кімнати чи крашанки та кошики, повні їжі, як думаєте, звідки ростуть ноги в цих звичаїв? Явно не із сторінок Біблії. Нажаль, що не всі це усвідомлюють, а навіть якщо й розуміють, то вже не надають цьому ніякого значення.
Можна навести чимало прикладів, як хрещення Русі вплинуло на розвиток суспільства, але зараз не про це. З впевненістю можна сказати лиш те, що все було б не так добре, як зараз. Тепер усвідомлюєте наскільки Господь милосердний до нас? І це лиш одна подія в історії, завдяки якій надію на спасіння отримало тисячі душ.
І це ще одна причина подякувати за
це Богові в своїх молитвах.

Таня Мороз

Молодіжні відвідини Кам`янки-Бузької

17 березня учасники молодіжних дискусійних груп поїхали на служіння в Кам‘янку-Бузьку. Це був дуже благословенний час знайомства, спілкування і найголовніше, поклоніння нашому Господеві. Молодь ділилася благословіннями, які Бог посилав у їхнє життя і заохочувала церкву також розповідати про те, як Господь являє Свою милість до них щоденно. Спільна молитва-діалог, прославлення об‘єднали усіх присутніх у щирому поклонінні нашому Творцю.
Люди у Кам‘янці-Бузькій дуже гостинні та привітні, доказом тому є спілкування молоді після служіння за гарячим чаєм та смаколиками. Дякуємо Господу за те, що беріг в дорозі, благословив хід служіння та подарував такі безцінні моменти єдності дітей Божих! Дякуємо церкві за постійну підтримку та молитви!

Зимовий підлітковий табір

З 10 по 13 січня відбувся підлітковий табір в с. Ільці. Табір був дуже чудовий та цікавий для підлітків.
Дорога як вперед, так і назад була справді благословенною, все обійшлося без пригод і перешкод. На зупинці лідерська команда і не тільки мали змогу колядувати і прославити нашого Бога!
Як тільки підлітки приїхали, їх зустріла лідерська команда, всі заселилися і розпочали втілювати в життя табірну програму.
Все йшло так, як було заплановано. Діти активно відпочивали, каталися на санках, лижах та сноуборді, мали змогу насолодитись відпочинком сповна. Також проводилися цікаві загальнотабірні ігри.
Був час і для спілкування з лідерами і один з одним. Під час біблійних уроків та вечірніх спілкувань підлітки вивчали Божі істини, що допомогла їм збагатитися духовно та пізнати Бога краще. Вечірні спілкування проходили дуже цікаво та весело, могли пограти в конкурси і посміятись, і подумати про серйозні речі разом з тими, хто ділився словом.
Табір залишив помітний слід в серцях підлітків. Хтось покаявся, підлітки згуртувалися і почали проводити час разом і після табору, є помітні зміни. Справді відчувалося, що Бог благословляв нас на кожному кроці.
Дякуємо всім за молитовну підтримку!

Пам`яті пастора Львівської церкви Берлінця Василя Яковича

6 жовтня на 55 році життя відійшов у вічність пастор Львівської Центральної Церкви ЄХБ “Дім Євангелії” Василь Якович Берлінець.
Берлінець Василь Якович народився 27 жовтня 1963 р. у с. Іващуки, Рівненської області.
У 1970 – 1978рр. навчався у середній школі с. Іващуки, де, за характеристикою вчителів «виявляв міцні знання з усіх предметів. Був уважним, слухняним учнем, швидко сприймав новий матеріал. Читав багато художньої літератури. Брав активну участь в житті школи. Грав у духовому оркестрі на бас трубі.» З дитячих років батьки прививали любов до Бога та до людей.
1978-1980рр. – навчався у школі с. Козин.
У 1980р. вступив у Львівський технікум радіоелектроніки на спеціальність «Радіоапаратуробудування», який закінчив у 1983р.
1983-1985рр.- служба в армії у м. Львові.
У 1985р. прийняв святе водне хрещення у львівській церкві ЄХБ, що на вул. Г.Гурської, яке звершував пастор Пиріг С.І. Після цього долучився до служіння в церкві, був одним з організаторів гуртка по вивченню Біблії для молоді.
1985 – 1992рр. навчався в університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Радіотехніка».
1985 – 2005рр. працював на львівському заводі «Полярон».
9 жовтня 1988р. одружився з Людмилою Сенчук.
У 1996 р. був рукопокладений на служіння диякона у Центральній церкві ЄХБ м.Львова.
У 2005р. був рукопокладений на служіння пастора в церкві м. Винники.
14 грудня 2008р. був обраний на служіння пастора у Центральній церкві ЄХБ м.Львова, яке звершував до смерті.
Духовну освіту здобував у Біблійному інституті та у 2014 р. закінчив УБТС, де здобув ступінь «Магістр служіння». Дипломну роботу написав на тему: «Розвиток баптизму на Галичині з 1939 р. по 1970 р.», керівником якої був Романюк І. М.
У травні 2014р. на обласному З’їзді пасторів був обраний заступником старшого пресвітера по Яворівському регіону. Також був Головою ревізійної комісії в обласному об’єднанні.
2016-2017рр. був у складі оргкомітету з проведення заходів R500.
У кінці вересня 2018р. брав активну участь в організації конференції Європейської баптистської федерації у м. Львові.
Впродовж років служіння брав активну участь в організації різних заходів церковного, обласного та всеукраїнського значення.
Був учасником чоловічого та основного хорів помісної церкви.
Був люблячим батьком трьох дітей та дідусем 4 внуків.
Церковна сім`я щиро дякує Богу за служіння дорогого пастора і дивлячись на кінець його життя, буде переймати і утверджуватися у вірі і в надії на Господа Ісуса Христа, Якому віддано і жертовно служив Василь Якович. Потішаймо один одного цими словами: «Блаженні мертві, які вмирають у Господі – вони відпочинуть від трудів своїх…» (Об.14:13).

Чудо-сніданок

Сонячного весняного суботнього ранку,а саме 28 квітня,відбувся сімейний сніданок.
Поснідавши в затишному кафе “ДеМанджаро”,30 подружніх пар слухали цікаве збудовуюче слово пастора Віталія Пасічника на тему : “Три причини для шлюбу”. А це підвалини міцного фундаменту, на якому стоїть сім`я:
– відображати Живого Бога в своїй сім’ї,пам’ятаючи,що чоловік і жінка – це образ Божий;
– доповнювати один одного;
– ” плодитися і розмножуватися ” як фізично,так і духовно;
Після сніданку відбулась чудова подорож по вулицях нашого старовинного міста Львова “Чудо- поїздом” під час якої дізнались багато нового. Було цікаво всім і гостям,і навіть тутешнім мешканцям.
Дякуємо Богові за теплу сонячну погоду,за наші сім’ї і за благословенний час!