Пам`яті пастора Ігора Борисовича ГОРДЕЙЧУКА

23 серпня 2020 року відійшов у вічні небесні оселі пастор Львівської Центральної церкви  Гордейчук Ігор Борисович.

Народився 19 листопада 1952 року у сім`ї віруючих батьків – Бориса та Раїси Гордейчук, які перебували у той час на засланні за віру у сибірському місті Хабарівськ. Батьки прищепили своїм дітям щиру нелицемірну віру у Всемогутнього Бога. Ще з юних років Ігор Борисович прийняв серцем спасаючу звістку про любов Господню і відтоді розпочався його багаторічний шлях слідування за своїм особистим Спасителем Ісусом Христом. Він любив Господа усім своїм серцем, душею та розумінням і це відображалося у його житті.  

У 1973 Господь подарував брату Ігорю чудову дружину Катерину. Разом вони виховали трьох дітей – сина Віталія, доньок Тетяну і Альону та щиро раділи шістьом онукам.

У гостинному домі Ігоря та Катерини впродовж багатьох років проходили зустрічі з вивчення Слова Божого та молитви. Багато стомлених гріхом душ знайшли розраду та спасіння в Ісусі Христі саме на тій домашній групі у простій теплій атмосфері сприйняття та любові сім`ї Гордейчук.

Своє життя Ігор Борисович будував виключно на Слові Божому, яке любив, вивчав, і яке для нього стало джерелом сили та натхнення у непростих життєвих ситуаціях. Найбільшою спрагою його життя була, знову ж таки, спрага по Слову Божому, яким він з великим бажанням і любов`ю ділився з людьми і в якому побачив заклик Господа до служіння в Його церкві.

Навчався у духовній семінарії і був рукопокладений на дияконське служіння у Львівській церкві, яке виконував впродовж 10 років.

У 1992 році відкликнувся на поклик Господній пасти Його церкву і був рукопокладений на пресвітерське служіння у рідній Львівській церкві.  Впродовж 17 років Ігор Борисович був добрим пастирем, чуйним наставником, щирим другом. З великим трепетом відносився до пресвітерських обов`язків, дбав про мир у церкві та про здорову духовну їжу для неї.

У серцях багатьох Ігор Борисович залишився чоловіком великого доброго серця, у якого завжди був час, щоб вислухати, разом помолитися, порадити та заспокоїти.  

До зустрічі, дорогий пасторе, у радості Небесного Отця!

Коментарі