За все дякуйте!

Гарної осінньої недільної днини у Львівську церкву завітало особливе свято – свято Подяки Богу. Чому особливе? Тому що наголос  був поставлений на подяці за конкретні благословіння у житті. Це була гарна  нагода кожному пригадати хоча б один епізод, коли Бог говорив: «Я люблю тебе» через благословіння у навіть таких простих побутових речах. А скільки було моментів, які, здавалося, складаються лише зі сліз і багатьох знаків запитання. Але перейшовши, розумієш, що це було допущено Богом тобі на добро.  Ще раз переживаєш подумки ці події.  І щиро і природньо ллєється вдячності пісня перед лицем Гоподнім.

Свої особливі подяки, і такі, за які ще ніколи не дякували,  присутні записали на листочках-плодах, якими прикрасили  дерево-подяки.

Співав хор, звучала поезія та пісні, які дружно підхоплювала уся церква на тему хвали Богу і участі людини у праці на Господній ниві. Церква багато молилася. І всі молитви  були об`єднані бажанням вдячного серця виразити своє захоплення Господом. А молодий брат Андрій, який нещодавно прийняв рішення будувати своє життя з Богом, поділився свідченням милості Господньої до нього.

Те, без чого неможливе життя людини – хліб, вода і Слово Боже – стало центральним акцентом в особливій молитві-подяки, яку звершили пресвітери Ярослав Іванович, Ігор Борисович та Богдан Іванович.

«Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга і назад озирається, не надається до Божого Царств» Луки 9:62 – ключова думка  проповіді пресвітера Ярослава Івановича. Що ж таке Царство Боже, де воно є і як його осягнути – ось ці питання, на які отримали відповідь усі, кому дороге і бажане благословенне майбуття з Богом. І, як наслідок, четверо молодих людей, які схилилися у молитві покаяння, стали добрими, повними стиглих зерен снопами на церковному полі.

На завершення святкового служіння хор виконав оду «Бог», написану Гавриїлом Державіним  в час, коли його серця торкнувся Сам Творець.

Коментарі