Відкритий для світу, дружній для людей Львів зустрів Фестиваль надії за участю Франкліна Ґрема. Найосвітленіший в Україні стадіон “Арена Львів” 20 червня був переповнений – близько сорока тисяч людей відвідали найочікуванішу християнську подію року. 600 автобусів та чотири поїзди привезли гостей з різних куточків західної України. Відгукнулись на запрошення і львів’яни на чолі з міським головою Андрієм Садовим.

Сергій Яблоцький з Рівного розповів, що він вже вдруге на такому заході – був 2007-го у Києві. “Фестиваль надії – це показова подія для християнства. Бо показує, що віруючі – радісні люди, які живуть з надією. Це потужний концентрат прекрасних емоцій, коли дивишся на усіх цих людей, які прийшли на стадіон”.

Музична програма

Все, що відбувалося на сцені, – яскраве, змістовне і насичене. Цьому є безапеляційні докази. Об’єднаний хор у 2800 голосів і півтисячі інструментів у симфонічному та духовому оркестрах. До того ж – інструментальний дует джазового піаніста Хантлі Брауна з Ямайки та ректора Тбіліської державної консерваторії саксофоніста Резо Кікнадзе. До них долучився один із найшвидших у світі гітаристів, ковбой Денніс Агаджанян.

Співали також всесвітньо відомі майстри вокалу Mansound (Київ), дует Джона і Анни Барбур, Патліс Бенд (Білорусь), Дарина Кочанжі (Одеса), Брія Блессінг (Львів) і Анна Поночевна (Київ). Всі вони разом зустрілися на сцені Фестивалю надії. Особливою родзинкою став сольний концерт Майкла Вітакера Сміта, багаторазового володаря премій Grammy та Dove.

Почесні гості

Міжнародний фестиваль надії відбувався за підтримки Львівської міської ради і особисто мера Андрія Садового. Міський голова звернувся до земляків та гостей: «Дуже тішуся, тому що серед нас – Ісус Христос, і ми зібралися для слави Його. Я прошу всіх про щиру молитву за мир в Україні, моліться за те, щоб Бог наповнив людські серця любов’ю. Важливо, щоб ми пам’ятали, що є десять Божих заповідей. Будемо жити за ними – будемо щасливі».

Голова найбільшого протестантського об’єднання у Європі – Всеукраїнського союзу церков євангельских християн-баптистів – Валерій Антонюк молився, “щоби слово правди проголошувалося і всяка неправда була переможена істиною”.

Фестиваль надії привітав Михайло Паночко, голова Всеукраїнського союзу християн віри євангельської. “Попри негаразди, які ми переживаємо, незважаючи на тривожні чутки зі східної України та економічні проблеми, – сьогодні день спасіння! Ми живемо в останні дні, і кожен, хто покличе ім’я Господне – спасеться. Центральна тема нашого фестивалю – спасіння душі. Людська душа – найцінніша у світі, і у ній хочуть жити різні квартиранти. Сьогодні буде запропонована нам наймудріша у світі ідея, що успішно крокує по планеті Земля та міняє людські серця – про Рятівника нашого Христа. Він має владу прощати гріхи та дає надію у наш неспокійний вік. Кожен, незалежно від соціального стану, від нашої освіти чи мови, – може спастись. Це право здобув на Голгофі Ісус Христос”, – завершив своє слово єпископ.

Слово про надію

З головним посланням фестивалю до десятків тисяч людей на стадіоні звернувся Франклін Ґрем, президент Євангелістської асоціації Біллі Ґрема і благодійної організації «Сумка самаритянина». На його правій руці майоріла плетена жовто-блакитна стрічка – під колір українського прапору. “Якщо ви нічого не запам’ятаєте сьогодні – то запам’ятайте одне, що БОГ любить тебе! Бог ЛЮБИТЬ тебе! Бог любить ТЕБЕ!” – проголосив головний гість Фестивалю надії. Він ілюстрував це відомою біблійною історією – притчею про блудного сина.

“Якщо ти думаєш, що шостий айфон або новенький автомобіль зробить тебе щасливим, – ти помиляєшся! Людина шукає цілі і значення для свого життя, і Бог хоче дати тобі мир і радість, вічне життя. Гріх – це бар’єр між тобою і Богом. Коли ти говориш неправду – це гріх, крадіжка – це гріх, перелюб – це є гріх, будь-які статеві стосунки поза шлюбом – гріх. Бог любить тебе і бажає простити твої гріхи. Ісус сказав: Я дорога і правда і життя. Немає іншого шляху до Бога як через Ісуса Христа”, – констатував Франклін Ґрем.

Радісні сльози

Ще з попередньої ночі небо було захмарене, у Львові йшов дощ. Не переставало небо плакати і протягом суботнього дня. Але за півгодини до початку Міжнародного фестивалю надії визирнуло сонце, зігріваючи людей, які заповнили ряди “Арени Львів”. Бог почув молитви Своїх дітей про добру погоду, і жодної дощової сльози не пролилося до пізнього вечора.

А от людські сльози лилися – сльози каяття. Коли проповідник закликав до смирення і розкаяння перед Богом, спочатку окремі особи, а згодом великі людські струмки попрямували до сцени. Дехто поділився своїми враженнями.

«Я приїхав сюди разом з друзями і разом з ними вирішив покаятися. Були спочатку такі вагання: йти чи не йти. Але я все таки вийшов до сцени для молитви і вірю, що Бог прийняв нас. Про Фестиваль надії багато говорили. Я ходив до церкви, але ще не каявся. А тому відчував порожнечу всередині. А зараз я прийняв Христа, і мені так легко на душі. Можна сказати, як на сьомому небі», – не стримує емоцій Орест Кушнір із села Карів, що на Львівщині.

Долучається до нього Ірина Романюк з Коломиї: «Я чотири рази вагалася, йти чи не йти каятися, але я все таки вийшла і я задоволена. У проповіді мене торкнулося все до глибини душі».

Ростислав Ошита із Жовкви заявляє категорично: «Я, мабуть, приїхав знайти Ісуса Христа, і я Його знайшов таки. Багато моїх друзів планували їхати. І я вирішив долучитися, знав, що буде цікаво. Але я не планува такий кінець – що я покаюся. У мене склалося таке враження, що в проповіді йдеться саме про мене, що саме я – людина, яка має спуститися із сектору донизу і покаятися. Я знайшов те, що шукав. Цей день не пройшов даремно».

Євангелістська асоціація Біллі Ґрема цього року проводить Фестивалі надії у восьми країнах. Попередній такий захід в Україні за участю Франкліна Ґрема відбувався 2007 року у Києві на Олімпійському стадіоні.

Прес-служба Міжнародного фестивалю надії.

Коментарі