Недільний день 29 вересня став особливим у житті Львівської церкви – Днем Подяки Господу за врожай і не тільки. Заповнений Дім Молитви свідчив про те, що нам, людям які усвідомлюють свою залежність від Всемогутнього Бога, Його милості , є за що скласти щиру подяку і хвалу. Як співаємо в одній пісні “Милости Господни вспоминай считай, все их до единой в сердце сохраняй”. Так і в цей день кожен старався пригадати особливі моменти, коли Бог проводив крізь долини плачу і випробовувань, щасливі, радісні хвилини, коли уста і серце в унісон складали подяку Небесному Даятелю за великі і явні благословіння. А що говорити за щедрий врожай, хліб щоденний, мир в державі, Господній захист, наші родини і ще багато того, про що у щоденному житті навіть не замислюємось, що все нам від Бога дано.

Служіння подяки і поклоніння розпочав хор піснею-ствердженням “Буду славити Творця”. А брат Олег Висоцький звернув увагу усіх на слова записані у пророка Авакума:

“Коли б фігове дерево не зацвіло, і не було б врожаю в виноградниках,” цей псалмоспівець-пророк стверджував, що і тоді він буде Господом тішитись.

Подяка – це жертва хвали за будь-яких обставин: коли переживаємо втрату рідних, коли життя складається так, що одні великі знаки запитання стають перед нами. Та й тоді варто дякувати і славити Небесного Батька і прийде мир і радість в серце.

Школярики Недільної школи також долучилися до святкового служіння. З дитячою безпосередністю і щирістю декламували вірші, звучала пісня -проголошення Господньої волі, слави та сили у долях людських. Так як вчимо казати маленьких діток слово”Дякую”, так ми, батьки, повинні вчити дітей дякувати і славити Бога, навчити їх бачити Господні милості у щоденному житті.

“Великий Бог” та “Бачу Бога кожен день” – це пісні у яких об’єдналася вся церква загальним співом. Потрібно мати відкрите серце і очі, щоб бачити Бога-Творця у Його творінні, тоді, Господь, мій дух співа Тобі: “Великий Ти, великий Ти!”

Співоче тріо сестер продовжило тему жнив. Адже життя людини не даремно порівнюється з полем, і приходить до кожного пора жнив. Варто подумати про свою душу, щоб життєва нива не біліла пустим колосом, бо дням земним немає вороття. Цю думку доповнив дует сестер Лесі і Юлі, що в Бога будуть великі жнива, яких не було ніколи. І почують усі як вирок слова за роки своєї земної школи, і відповідь дасть кожна душа, не зможе ніхто сховатись.

В образі осіннього саду, який засипає листя, постає житя у пісні, яку виконала сестра Таня Попова. Так, Господь залишив нам багато Своїх особливих знаків у творінні, споглядаючи які, мимоволі дивуєшся їх схожістю з людським життям і розумієш: знає Господь, як життя прожито і чим збагатилося воно.

Про особливі умови святкування свята Подяки, які встановив Господь для Свого народу, наголосив пресвітер Василь Якович Берлінець. А це три аспекти: 1)Перед Боже лице не приходити з порожніми руками; 2)Посилати частку тим, кого не було з ними; 3)Читати Слово, згадувати свої провини і каятися перед Богом. І це недільне служіння стало хорошою нагодою втілити на практиці ці Господні принципи, коли після служіння усі бажаючі мали змогу піти відвідати тих, хто через хворобу та неміч не зміг бути присутнім на святі, принести їм частку з щедрого врожаю, долучити їх також до радісної, урочистої атмосфери подяки.

Радість – це супутниця подяки і хвали, а спів – один з проявів поклоніння. З радістю і натхненням виконав хор гімн, у якому закликав усіх співати і вихваляти Господа – Спасителя, бо молитви наші Він почує всі, на Землю знов прийде і сраведливість принесе.

Пресвітер Ярослав Іванович Назаркевич розкрив суть Божого наказу святкувати день Подяки: отримавши благословіння, ти повинен подякувати, будеш шанувати Мене, Я буду в центрі твого свята. Отже, святкування – це прихід перед Боже лице, увага на сутності Господа. Ще за часів Мойсея Бог дав наказ про три особливі свята. Це: 1)Песах – вшанування Господа за звільнення з рабства; 2)Свято сідмиць – згадка, коли вибраний народ отримав Закон; 3)Свято Кучок – подяка за Божий захист і турботу, коли люди залишали свої доми і жили в наметах. А як же сьогодні? Якщо ми Христові, то також повинні святкувати Пасху – наше відкуплення від рабства гріха, свято П’ятидесятниці – народження Церкви і зіслання Святого Духа, Який єднає віруючих з усіх народів в один Божий народ. І, звичайно ж, свято Подяки за турботу і захист, який ми можемо побачити лише “живучи в наметах”, коли проходимо крізь важкі моменти у житті.

Отже, є три речі, за які є Господнє повеління дякувати: звільнення, закон і захист.

Наступила хвилина , коли вся церква схилилася у молитві щирої подяки Богові за хліб земний і хліб небесний – Слово Боже.

А заключним акордом став величний гімн “Як дивлюсь я на небо і все, що Ти створив, то що є людина, що Ти славою її вінчаєш? То що ж таке людина в Твоїх очах? Боже, величне і святе Твоє ім`я! Алилуя!”

Коментарі