27 листопада 2012 року в приміщені Центральної церкви м. Львова відбулося уже третє молодіжне служіння у цьому навчальному році під назвою “Церква”, яке відвідало понад 160 людей. Лідерська команда постаралась та підготувала цікаву програму: вікторину, відео, сценку, які невід’ємно були пов’язані з темою молодіжного спілкування, а саме: що таке Церква у наш час? Єдиним серцем та душею уся християнська громада молодих юнаків та дівчат возвеличувала чудовими піснями хвали і поклоніння нашого Бога.
Лектором цього вечора був майбутній ректор Львівської Богословської семінарії Ярослав Пиж, який на основі Біблії пояснював усім, що таке Церква та які функції виконують у ній люди. Підбиваючи підсумки своєї проповіді брат Ярослав сказав, що Церква відрізняється від того світу цього тим, що сповідує ім’я Ісуса Христа, адже саме на нашій вірі Господь і будує свою Церкву. Проте, варто зазначити, що буває, коли Церква проклята Богом, а все через те, що люди у ній думають про людське, матеріальне, а не про небесне,духовне. З цього випливає, що Церква це не просто архітектура та гарний ремонт, Церква – це люди, які думають та дивляться в одному напрямку, Церква – це розуміння, терпіння та ЛЮБОВ до ближнього, ЛЮБОВ, яка і єднає будь-кого не залежно від раси чи від кольору шкіри. Тому, дорогі друзі, пам’ятайте про те, що для того щоб бути Церквою не обо’язково ходити у хустці та костюмі, Церква – вона повинна бути у нас, в нашому серці, в наших словах та вчинках.
Яскравим завершенням цього вечора було спілкування молоді в більш нейтральному форматі за чашкою гарячого чаю та солодощами, адже, як відомо, ось уже вдруге на Зеленій 11б відбувається «Кафе», в якому молоді люди можуть не лише поласувати смачною їжею, а й поділитися враженнями, переживаннями, поспілкуватися та познайомитися з новими друзями.
Тому, велика подяка усім оранізаторам, що долучилися до цього дійства, як фізично, так і матеріально, а також, нашому Господу, що дає ще такий благословенний час, коли ми єдино можемо перебувати у любові та спільноті братерській, як одна велика Божа сім’я.
Марта Висоцька